2019 №5 Спецвипуск

У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою

ВИБІР ТАКТИКИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

Захворювання системи органів травлення належать до найбільш поширених у світі. На сьогодні в індустріально розвинених країнах на хронічний холецистит хворіють від 10 до 50 % дорослого населення, і його частота має тенденцію до зростання. Останніми роками і у населення України простежується значне зростання захворювань печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів. Це пов’язано з гіпокінезією людини, впливом токсичних чинників, вживанням жирної й гострої їжі, алкоголізмом. Щорічно в Україні госпіталізують близько мільйона хворих на хронічний холецистит, що свідчить про подальше збільшення захворюваності на дану патологію. Хронічний холецистит знижує працездатність людини, викликає зміни в інших органах травної системи хворого й у низці випадків стає причиною оперативних втручань. Найчастіше їх проводять у порядку швидкої невідкладної допомоги, що сильно ускладнює перебіг післяопераційного періоду хворих.

Перфоративный холецистит. Классификация и атипичные клинические формы / А. Г. Бебуришвили, С. И. Панин, Е. Н. Зюбина // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. – 2018. – N 1. – С.10-13
Аннотация
Целью даной работы является получение новых данных по диагностике и лечению пациентов с перфоративным холециститом. В ходе исследования были проанализированы встречающиеся в медицинской литературе варианты оригинальной классификации перфоративного холецистита по С.П. Федорову и изучены результаты лечения 292 больных с перфорацией желчного пузыря (собственный материал клиники факультетской хирургии ВолгГМУ). На основании сплошного 20-летнего статистического наблюдения установлено, что перфоративный холецистит имеет место у 2,9% больных с различными формами воспаления желчного пузыря (n=292 из 10 215). Частота атипичных клинических форм перфорации желчного пузыря, таких как множественная и сочетанная перфорация, прободение с явлениями острой кишечной непроходимости и внутрибрюшным кровотечением, составляет 10% (n=29 из 292). Общая летальность при атипичных клинических формах составила 2% (умерли 6 из 292). Вывод: при атипичных клинических формах перфорации желчного пузыря существенным образом меняется общепринятая тактика лечения острого холецистита за счет необходимости выполнения экстренных оперативных вмешательств. При этом возможности видеоэндохирургических методов лечения несколько ограничены по сравнению с таковыми при других формах воспаления желчного пузыря и могут быть использованы у трети пациентов.

Выбор тактики хирургического лечения больных с острым холециститом, осложненным холедохолитиазом / М. Л. Рогаль [и др.] // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пироговаа. – 2018. – N 4. – С.41-45
Аннотация
Исследование посвящено поиску путей улучшения результатов хирургического лечения больных острым холециститом, осложненным холедохолитиазом и механической желтухой, путем оптимизации выбора рациональной лечебно-диагностической тактики, основанной на новом диагностическом алгоритме определения метода билиарного дренирования.

Желчнокаменная болезнь (ЖКБ) является одним из наиболее распространенных ургентных хирургических заболеваний органов брюшной полости. В настоящее время ЖКБ встречается более чем у 10% населения земного шара. Наиболее частые осложнения ЖКБ — острый калькулезный холецистит (15—20% больных) и холедохолитиаз (15—33%) . При этом холедохолитиаз у 80—85% больных осложняется механической желтухой, которая сохраняется к моменту операции у 40% пациентов. Оперативное лечение ЖКБ при механической желтухе сопровождается высокой летальностью — от 10 до 28%, а при экстренных операциях у больных старше 80 лет превышает 40—50%.
Таким образом, неудовлетворенность результатами хирургического лечения больных с острым холециститом, осложненным холедохолитиазом и механической желтухой, ставит проблему повышения эффективности лечения в разряд актуальных.

Иммунный статус, функциональные показатели печени и тяжесть эндогенной интоксикации при разных формах синдрома системной воспалительной реакции у больных при остром калькулезном холецистите / Д. Н. Гаджиев, Н. Д. Гаджиев, З. Б. Мамедова // Клінічна хірургія. – 2018. – N 1. – С.24-26. – Библиогр.: с.26.
Анотація: Результати вивчення статусу цитокінів, інтенсивності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), тяжкості ендогенної інтоксикації, функціонального стану печінки при різних формах синдрому системної запальної реакції (СІП) були проаналізовані у 82 пацієнтів з гострим калькульозним холециститом. У 68 хворих виявлено ознаки SIRS, у 14 – вони були відсутні. Зміст протизапальних (TNF-α – FNО-α, інтерлейкінів-6 – (IL-6) та протизапальних (IL-4, IL-10) цитокінів, дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, С-реактивного білка, загального білка, альбумін, загальний білірубін, активність каталази, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, гаммаглутамілтрансферази були визначені в динаміці в сироватці крові. Встановлено, що ступінь дисбалансу цитокінів, інтенсифікація ПОЛ, ендогенна інтоксикація залежить від інтоксикації ендогенних клітин

Визначення деяких ендогенних антимікробних пептидів при гострому калькульозному холециститі = The determination of the endogenous antimicrobial peptides in acute calculous cholecystitis / Дж. Н. Гаджиев, Н. Дж. Гаджиев, Ш. Х. Гасымова // Хірургія України. – 2018. – N 3. – С.25-28. – Библиогр. в конце ст.
Анотація
Мета роботи — вивчення рівня деяких антимікробних пептидів при різних формах гострого калькульозного холециститу (ГКХ). У 69 хворих з катаральною (n = 26), флегмонозною (n = 24) і гангренозною (n = 19) формами ГКХ вивчено рівні HNPa, BPI, ендотоксину, нейтрофільної еластази, лактоферину, гепсидину в плазмі крові, а також гепсидину в тканині печінки, взятої під час операції. Встановлено значне підвищення вмісту всіх вивчених антимікробних пептидів у плазмі крові, а гепсидину також у печінці порівняно з показниками контрольної групи. При деструктивних формах ГКХ відзначено найбільшу концентрацію усіх білків. Виявлено прямо пропорційні зв’язки між рівнями вивчених антимікробних пептидів. Висновки дослідження: доопераційний рівень вивчених антимікробних пептидів можна використовувати для ранньої діагностики деструктивних форм ГКХ.

Сравнительная оценка содержания некоторых цитокинов и гепсидина в крови и ткани печени у больных острым калькулезным холециститом / Дж. Н. Гаджиев, Н. Дж. Гаджиев, Ш. X. Гасымова // Харківська хірургічна школа. – 2018. – N 1. – С.31-35
Аннотация
Проведен сравнительный анализ содержания некоторых интерлейкинов — ТНФ и ИЛ-6, а также одного из антимикробных пептидов — гепсидина в сыворотке крови и ткани печени у 69 пациентов при различных формах острого калькулезного холецистита (ОКХ). Катаральная форма ОКХ была у 26, флегмонозная – у 24 и гангренозная – у 19 больных. Сравнительная оценка уровня ТНФ и ИЛ-6 в сыворотке крови и ткани печени показала, что содержание их в изученных биосредах зависело от формы ОКХ. При этом наибольше ее содержание ИЛ-6 и гепсидина в обших биосредах отмечен у пациентов с гангренохной формой заболевание. А у больных уровень ТНФ была наиболее высоким в крови у больных с гангренозной, а в ткани печени — у больных с катаральной формой ОКХ. У обследованных пациентов после операции динамика изменений ТНФ, ИЛ-6 и гипсидина в сыворотке крови отмечены однотипные по направленности изменения — в первые дни повышение, а затем — снижение

Удосконалення техніки лапароскопічної холецистектомії у хворих з ускладненим перебігом калькульозного холециститу / O. Є. Каніковський, Я. В. Карий, Ю. В. Бабійчук // Харківська хірургічна школа. – 2018. – N 1. – С.95-98
Аннотация
У ході дослідження проаналізовано результати хірургічного лікування 400 хворих з ускладненим перебігом калькульозного холециститу. Оперативні втручання при ускладненому перебігу гострого холециститу виконані у 210 (52,5%) хворих, за хронічного перебігу холециститу – у 190 (47,5%). Ускладнення виникли відповідно у 4 (1,0%) і 10 (2,5%) випадках, померли 2 (0,5%) хворих. Вдосконалення техніки лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) дало можливість зменшити частоту інтраопераційних пошкоджень

Профілактика та корекція ускладнень при виконанні однопортової лапароскопічної холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу / Б. С. Кравченко // Клінічна хірургія. – 2018. – N 6. – С.27-29. – Библиогр.: с.29
Анотація
Стаття присвячена дослідженню причини і частоти періопратівних ускладнень і оцінити методи їх корекції при виконанні монопортовой лапароскопічної холецистектомії (ЛХ) при хронічному калькульозному холециститі (ХГЛ). У період з 2015 по 2017 рік у 102 пацієнтів було проведено монопорт LCH для CHCH. У всіх пацієнтів була виконана стандартна монопортовая холецистектомія з використанням лапароскопічного трансумбілікального доступу. У 12 пацієнтів виникла необхідність в додатковому 5-мм троакара, у 2 – необхідність в конверсії (перехід до чотирьохпортовий доступу при холецистектомії). У 11 пацієнтів проведено дренування черевної порожнини через додатковий (5 мм) доступ, у 3 – скупчення рідини в зоні ложа везикулярного міхура жовчного міхура. В 1 була вставлена дренажна трубка і виконана ендоскопічна папіллофінктеротомія. Виявлено, що монопортовий доступ для виконання холецистектомії може бути застосований у пацієнтів з неускладненим перебігом CHCH. Можливі ускладнення, що виникають при застосуванні доступу до монопорту, можуть бути передбачені й усунуті за допомогою профілактичних заходів.

Безпосередні результати ранньої лапароскопічної холецистектомії у хворих з калькульозним холециститом і супутньою ішемічною хворобою серця / В. Г. Мішалов, С. О. Кондратенко, Л. Ю. Маркулан // Хірургія України. – 2018. – N 1. – С.33-38. – Библиогр.: с.37-38.
Анотація
Метою роботи є оцінка безпосередніх результатів застосування ранньої лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) при гострому калькульозному холециститі (ГКХ) у хворих на ішемічну хворобу серця. У дослідження було залучено 107 хворих з ГКХ (56 (47,7 %) жінок і 51 (52,3 %) чоловік віком від 55 до 82 років, середній вік — (70,2 ± 0,6) року), які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. Всіх хворих було госпіталізовано в клініку в середньому через (29,9 ± 1,4) год від початку захворювання. У всіх хворих спостерігалася стенокардія: стабільна — у 93 (86,9 %), нестабільна — у 14 (13,1 %); І функціональний клас (ФК) стабільної стенокардії — у 6 (6,5 %), II ФК — у 45 (48,4 %), III ФК — у 31 (33,3 %), IV ФК — у 11 (11,8 %). Відповідно до класифікації NYHA І ФК хронічної серцевої недостатності (СН) діагностовано у 8 (7,5 %) хворих, II ФК — у 59 (55,1 %), III ФК — у 33 (30,8 %), IV ФК — у 7 (6,5 %). Фібриляцію передсердь мали 29 (27,1 %) хворих, з них постійну форму — 19 (65,5 %), пароксизмальну — 10 (34,5 %). Шлуночкову екстрасистолію зареєстровано у 5 (4,7 %) хворих. Відповідно до класифікації ТG13 І клас тяжкості ГКХ виявлено у 37 (34,6 %) хворих, ІІ ФК — у 41 (38,3 %), ІІІ ФК — у 29 (27,1 %). Антикоагулянтну та антиагрегантну терапію до операції отримували 95 (88,8 %) пацієнтів. Частота катаральної, флегмонозної та гангренозної форм ГКХ становила відповідно 46 (43,0 %), 29 (27,1 %) і 32 (29,9 %). У 47 (43,9 %) хворих виник паравезикальний інфільтрат, у 14 (13,1 %) — паравезикальний абсцес, у 12 (11,2 %) — місцевий перитоніт. ЛХЕ (зі створенням карбоксиперитонеуму 12 — 15 мм рт. ст.) виконано в середньому через (41,1 ± 1,3) год від початку захворювання. Методом знеболювання при ЛХЕ була тотальна внутрішньовенна анестезія з інтубацією трахеї та штучною вентиляцією легень. Точками дослідження були серцеві події в інтра- та ранній післяопераційний період. Під час операції ознаки ішемії міокарда за даними електрокардіограми, яка тривала від 10 до 25 хв (у середньому — (14,8 ± 0,7) хв), зафіксували у 23 (21,5 %) хворих, зниження систолічного артеріального тиску нижче за 70 мм рт. ст. тривалістю від 5 до 15 хв (у середньому — (7,7 ± 0,4) хв) — у 31 (29,0 %), діастолічного артеріального тиску нижче за 50 мм рт. ст. тривалістю від 5 до 15 хв (у середньому — (8,1 ± 0,4) хв) — у 12 (11,2 %). У 50 (46,3 %) пацієнтів відзначено епізоди зниження сатурації. У 9 (8,4 %) пацієнтів виникла блокада ніжок пучка Гіса, у 9 (8,4 %) — пароксизми фібриляції передсердь. Підвищену кровоточивість тканин спостерігали у 18 (16,8 %) хворих. Збільшення ФК СН за NYHA в післяопераційний період відзначено у 13 (12,1 %) осіб: у 9 хворих, які мали ІІ ФК, — до ІІІ ФК, у 4 хворих, які мали ІІІ ФК, — до ІV ФК. Поглиблення СН прямо пропорційно корелювало зі зниженням рівня гемоглобіну менше ніж 100 г/л (r = +0,704), епізодами зниження систолічного артеріального тиску нижче 70 мм рт. ст. (r = +0,569), зниженням сатурації менше 90 % (r = +0,547), ішемією під час наркозу (r = +0,363), тривалістю операції (r = +0,495), та обернено пропорційно — з величиною метаболічного еквівалента (r = –0,436). Відношення шансів поглиблення СН при деструктивному холециститі щодо недеструктивного — 11,02 (95 % довірчий інтервал — 1,4 — 88,2). Інфаркт міокарда (ІМ) розвинувся у 6 (5,6 %) хворих (із зубцем Q — у 2, без зубця Q — у 4). Виникнення ІМ статистично значущо корелювало з поглибленням СН (r = +0,438), гіперкоагуляцією до операції (r = +0,333) та зниженням рівня гемоглобіну під час операції менше 100 г/л (r = +0,311).

У 21,5 % хворих на ішемічну хворобу серця з ГКХ під час виконання ранньої ЛХЕ зафіксували ішемію міокарда, у 29,0 % — зниження артеріального тиску: систолічного (нижче 70 мм рт. ст.), у 11,2 % — діастолічного (нижче 50 мм рт. ст.), у 46,3 % — зниження сатурації (менше 90 %), у 16,8 % — нові епізоди порушення серцевого ритму, у 16,8 % — підвищену кровоточивість. Поглиблення СН та ІМ у післяопераційний період виникло у 12,1 та 5,6 % хворих відповідно. Ускладнення з боку серцево-судинної системи корелюють з формою ГКХ і класом його тяжкості (за TG13), ФК СН за NYHA, ФК стенокардії, величиною метаболічного еквівалента, змінами у системі гемостазу (гіпер- та гіпокоагуляцією) та попередньою антикоагуляційною терапією.

Оцінка якості життя хворих похилого та старческого віку після мініінвазивних оперативних втручань з приводу гострого калькульозного холециститу та холедохолітіазу / C. І. Саволюк, Б. В. Свиридюк, О. В. Іванько // Клінічна хірургія. – 2018. – N 9. – С.15-18. – Библиогр.: с.18 .
Анотація
У статті досліджується якість життя пацієнтів похилого і старечого віку після проведених мініінвазивних оперативних втручань. Індекси фізичного і психологічного компонентів QL були оцінені відповідно до опитувальником Outcomes Study Fait (SF-36) у 255 літніх і старечих пацієнтів з гострим холециститом, що супроводжується холедохолитиазом після мініінвзівного хірургічного лікування. Вибір методу корекції патології жовчовивідних шляхів залежав від клініко-морфологічних форм захворювання та соматичного стану пацієнтів.

Показники фізичного компонента ЯЖ у пацієнтів основної групи через 3 місяці після операції достовірно вище, в порівнянні з аналогічними показниками у пацієнтів контрольної групи (р <0,05). Показники психологічної складової ЯЖ були вище і у пацієнтів основної групи (р> 0,05). Показники фізичного та психологічного компонентів ЯЖ у пацієнтів основної та контрольної груп в 6 міс після операції достовірно не відрізнялися.

Проблема діагностики малосимптомного холедохолітіазу в пацієнтів із гострим калькульозним холециститом / О. М. Терлецький, В. І. Коломійцев // Шпит. хірургія. – 2018. – N 2. – С.73-77
Аннотация
Відсутність таких симптомів, як жовтяниця, лихоманка, свербіж шкіри не виключають наявність конкрементів в жовчовивідних шляхах і, відповідно, не можуть бути причиною для відмови у подальшому пошуку можливості обструкції холедоха. Найбільш значимими із біохімічних показників холедохолітіазу є лужна фосфатаза та гама-глютамілтранспептидаза (78,4 % і 83,2 % відповідно). Підвищення хоча б одного з цих показників спостерігали у 88,6 % пацієнтів. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатикографія і магнітно-резонансна холангіо-панкреатикографія мають високу діагностичну цінність у виявленні малосимптомних порушень прохідності жовчновивідних шляхів при гострому калькульозному холециститі.

Ускоренное выздоровление при остром холецистите: промежуточные результаты проспективного рандомизированного исследования / А. В. Сажин [и др.] // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова.. – 2018. – N 12. – С.13-20
Аннотация
Цель исследования — изучить результаты применения протокола раннего послеоперационного восстановления у пациентов с ОХ. Материал и методы. В проспективное рандомизированное мультицентровое исследование включены 102 пациента, 45 основной и 57 контрольной группы. Пациенты не отличались по возрасту, полу, давности заболевания, сопутствующей патологии. Протокол включал информирование, антибиотикопрофилактику, ограничение дренажей, инфильтрационную анестезию (ложе желчного пузыря, поддиафрагмальное пространство, троакарные раны), минипневмоперитонеум, электрохирургическое воздействие минимальной мощности, антиэметики при наличии 1 фактора риска и более, ранняя активизация (2 ч) и кормление больного (6 ч после операции). Боль оценивалась по ВАШ непосредственно после операции, через 2, 6 и 12—24 ч после операции. Критериями выписки были отсутствие осложнений на УЗИ, лейкоцитоза, лихорадки, боли, диспепсии и желание пациента. Осложнения оценивались по шкале Clavien—Dindo. Результаты. Продолжительность операции в группах не отличалась. Потребность в обезболивании и болевой синдром во всех временных интервалах были достоверно ниже в основной группе. Полное отсутствие боли (0—1 балл по ВАШ) отметили 8 (17,7%) пациентов основной и 2 (3,5%) контрольной группы (р=0,038). Френикус-симптом развился у 4 (8,9%) основной и 22 (38,6%) контрольной группы (р=0,001). Послеоперационная тошнота развилась в контрольной группе 40,5% против 13% основной (р=0,05). Время появления стула в группах не отличалось. Средний койко-день в основной группе составил 1,29±0,7 сут, в контрольной группе — 2,7±1,6 (р<0,0001). Досуточное послеоперационное пребывание отмечено 24 (53,5%) в основной и 5 (8,9%) контрольной групп. Было 2 осложнения в основной группе IIIA степени (подпеченочный абсцесс и гематома послеоперационной раны) и 3 осложнения в контрольной группе (серома послеоперационной раны (IIIA), холедохолитиаз (IIIB) и инфаркт головного мозга (IV) — развившиеся в стационаре). Летальности и повторных госпитализаций не было. Выводы. Применение алгоритмов фаст-трек при остром холецистите позволило уменьшить послеоперационный болевой синдром, диспепсию, частоту развития френикус-симптома и сократить койко-день при равном количестве послеоперационных осложнений.

Лапароскопическая холецистэктомия при остром калькулезном холецистите у больных, ранее оперированных на органах брюшной полости / Н. В. Черкова // Клінічна хірургія. – 2018. – N 3. – С.17-19. – Библиогр.: с.19 .
Анотація
Стаття присвячена вивченню ефективності передопераційної діагностики та лапароскопічних методів лікування спайкової хвороби (АТ) у пацієнтів, які страждають на гострий калькульозний холецистит (АЧХ). Проведено аналіз ефективності методів передопераційної діагностики та лапароскопічної корекції АТ у 110 пацієнтів, які перенесли АХК, раніше оперованих на органах черевної порожнини. Внаслідок проведеної роботи виявлено високу діагностичну достовірність УЗД при АД. Таким чином, застосування ультразвукового скальпеля (УЗД) у пацієнтів, які страждають вираженими місцевими запальними змінами в тканинах області жовчного міхура і супутньої АТ, має свої переваги.

Хирургическое лечение острого калькулезного холецистита с досуточной выпиской больных / Ф. С. Курбанов, М. А. Чиников, Ю. Г. Алиев [и др.] // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова.. – 2012. – N 2. – С.32-39
Аннотация
Целью исследования является разработка рациональной тактики хирургического лечения больных острым калькулезным холециститом с выпиской оперированных в течение 1-х суток от момента госпитализации. В исследование включены 283 больных острым холециститом и 58 больных хроническим холециститом. Всем выполняли лапароскопическую холецистэктомию (ЛХЭ). Из больных острым холециститом сформированы две группы: основная — 136 пациентов, выписанных в течение 1-х суток от момента госпитализации, группа сравнения — 147 больных, выписанных позже 1-х суток от момента поступления. По возрасту, полу, продолжительности приступа и классу риска анестезии (ASA) группы были сопоставимы. В ходе исследования выявлено, что частота интраоперационных осложнений была статистически значимо выше в группе сравнения (6,1% против 0,7% в основной группе). Послеоперационных осложнений в основной группе не было, в группе сравнения их частота составила 6,1%. Разработаны критерии, не позволяющие выписать больных в 1-е сутки после госпитализации. Гладкое течение раннего послеоперационного периода, после выполнения ЛХЭ, позволяет выписать 48% больных неосложненной формой острого калькулезного холецистита в 1-е сутки от момента госпитализации. Разработанный алгоритм лечения больных приводит к уменьшению сроков стационарного лечения на 4 койко-дня. Таким образом, использование разработанного алгоритма лечения больных острым калькулезным холециститом позволяет сократить сроки стационарного лечения до 1 сут. Залогом безопасного лечения являются гладкое течение раннего послеоперационного периода и патронаж больных после ранней выписки.

Острый калькулезный холецистит у пациентов с высоким хирургическим риском: возможна ли альтернативная тактика?
Аннотация
Эксперты Всемирного общества экстренной хирургии (World Society of Emergency Surgery, WSES) разработали современные рекомендации (2016) по диагностике и лечению ОКХ. Согласно этому руководству пока не существует достаточно точного метода клинической или лабораторной диаг­ностики для подтверждения/исключения диагноза ОКХ. Поэтому верификация диагноза основана на тщательном сборе анамнеза, полном клиническом и лабораторном обследовании. УЗИ органов брюшной полости является золотым стандартом визуализационной диагностики. Данные в пользу точности идентификации ОКХ с помощью компьютерной томографии (КТ) и магнитно-резонансной томографии (МРТ) ограничены. Наибольшая диагностическая чувствительность и специфичность продемонстрирована для метода гепатобилиарной сцинтиграфии с производными иминодиуксусной кислоты, однако это обследование недоступно для широкой клинической практики.

Конверсия при лапароскопической холецистэктомии. Когда это делать?
Аннотация
Лапароскопическая холецистэктомия — золотой стандарт удаления измененного желчного пузыря. При этом сообщения о частоте перехода от лапароскопической методики к открытой хирургической операции имеют довольно существенные количественные различия для клиник и регионов. Разработанные совсем недавно критерии интраоперационной оценки степени тяжести морфологических изменений желчного пузыря пока не нашли должного отражения в клинической практике. Это послужило поводом для проведения многонационального многоцентрового исследования с целью определения эффективности предложенных критериев интраоперационной оценки степени тяжести изменений и прогнозирования необходимости перехода лапароскопического вмешательства к открытой холецистэктомии.
Исследование выполнено под руководством Майкла Сагру (Michael Sugrue, Donegal Clinical Research Academy, Letterkenny University Hospital, Donegal, Ireland) и опубликовано во «Всемирном журнале по неотложной хирургии» («World Journal of Emergency Surgery») в 2019 г.

Постхолецистэктомический синдром с позиции хирурга и гастроэнтеролога
Аннотация
Представлены результаты лечения 173 больных с постхолецистэктомическим синдромом (ПХЭС) с органическими изменениями сфинктера Одди и 140 больных с функциональными изменениями сфинктера Одди. Основным направлением лечебной тактики при органических причинах ПХЭС было максимальное использование эндоскопических методов лечения и эндохирургии в сочетании с современными терапевтическими средствами. При выявлении функциональных изменений сфинктера Одди применялась медикаментозная терапия с дифференцированным подходом к выбору препаратов в зависимости от преобладания гипертонуса или недостаточности сфинктера Одди (мебеверина гидрохлорид (дуспаталин), итоприд, тримебутина малеат (тримспа)). Для нормализации физико-химических свойств желчи и профилактики повторного холедохолитиаза использовались производные урсодезоксихолевой кислоты (Урсофальк).